Чому 1946 року Ахматову виключили зі Спілки письменників?

Головним звинуваченням на адресу Анни Андріївни було те, що вона не писала про революцію і соціалізм. У 1946 році Ахматову називали “типовою представницею чужої нашому народові порожньої безідейної поезії. Її вірші не можуть бути терпимі в радянській літературі”. Перебуваючи в опалі, вона була позбавлена продуктових карток.

Зощенко зображує радянські порядки і радянських людей в потворно карикатурній формі, наклепницьки представляючи радянських людей примітивними, малокультурними, дурними, з обивательськими смаками і звичаями. Злісно хуліганське зображення Зощенком нашої дійсності супроводжується антирадянськими випадами.

Ахматову звинуватили в безідейності та (увага!) еротиці, а Зощенка назвали “пошляком і покидьком літератури” за таку кумедну річ, як “Пригоди мавпи”. Постанову ухвалили на засіданні ЦК 14-го числа, а опублікували її в “Правде” 21 серпня.