Чому під час Великої Вітчизняної війни фронти мали такі назви?

Зазвичай назва фронту давалося в регіоні його дій (Далекосхідний, Забайкальський, тощо. п.),або за назвою великого міста, місцевості, в районі якого він діяв (Ленінградський, Воронезький, Кримський, Кавказький тощо).

У початковий період війни фронти іменувалися за їх географічним місцем у загальній лінії оборони (Північний, Північно-Західний, тощо). Зрідка фронт отримував найменування за своїм призначенням (Резервний, Фронт резервних армій).

Наприклад, Воронезький фронт назвали 1-м українцем, – але не тому, що на цьому фронті солдатами були одні українці, а тому що війська перейшли в наступ, і Воронезький фронт перемістився на територію частини СРСР, яку за СРСР назвали Україною. Усього українців фронтів було чотири.

Фронти Великої Вітчизняної війни 1942 На 1 січня 1942 на радянсько-німецькому фронті діяли 10 загальновійськових фронтів (Карельський, Ленінградський, Волховський, Північно-Західний, Калінінський, Західний, Брянський, Південно-Західний, Південний, Кавказький), 7-а окрема армія та Московська зона оборони.