Хто насправді був Штірліц?

Як повідомляла газета “Вести”, прототипом Штірліца (Ісаєва) був радянський розвідник Ісай Ісайович Боровий (1898-1954), який, за версією видання, жив у Німеччині з кінця 1920-х років, а пізніше працював у відомстві Гіммлера.

Непереможний розвідник Всеволод Владимиров (він же Максим Ісаєв, він же майбутній Макс Отто фон Штірліц) вийшов на літературну арену 1966 року – Юліан Семенов опублікував першу книгу з циклу про роботу радянського агента.

До чину штандартенфюрера СС дослужився в Німеччині радянський розвідник Ісаєв-Штірліц, літературний і кінематографічний персонаж, створений Юліаном Семеновим. Звання штандар тенфюрера СС (пізніше оберфюрера СС) мав один із героїв роману і фільму “Щит і меч” Віллі Шварцкопф.

У фільмі "Сімнадцять миттєвостей весни" В’ячеслав Тихонов зіграв роль Штірліца. Він помер незабаром після того, як телеканал "Россия" пофарбував цей фільм і показав кольорові "Сімнадцять митей" світу. Сам "Штірліц" у цьому не брав участі; об’єктивно – хвороба. У 2002 році в актора стався інфаркт міокарда.