Хто придумав штангу?

Тільки через 30 років її зміг підняти олімпійський чемпіон Олімпійських Ігор 1924 року Шарль Рігуло (Франція). Штангу з грифом, що провертається, винайшов німецький інженер Берг на початку XX ст. Уперше на змаганнях – на Чемпіонаті Європи 1929 р.

Чеснокова, у 60-ті рр. XIX століття в Німеччині вперше з’явилася розбірна штанга . На металевий гриф замість куль надягали металеві диски – млинці, з отворами в центрі, що відповідали діаметру грифа. Розбірна штанга поступово витіснила свою попередницю – кульову штангу – з атлетичних арен.

Літопис кінця XVI ст. описує палицю з прикріпленими до кінців свинцевими грузилами – перша згадка штанги змінної ваги. Кульові штанги завжди мали гриф завдовжки 1 м. У літературі описано виготовлення гантелі: “Литі сочевицеподібні кулі надягають на невеликий залізний стовбур і кріпляться до нього невеликим шипом.

Штанга – спортивний снаряд у важкій атлетиці та силовому триборстві. Штанга – вертикальна стійка воріт у спорті. Штанга – струмоприймач. Штанга – прикраса для пірсингу.