Як правильно говорити про свої гріхи на сповіді?

Так і в нашій сповіді не потрібно в деталях розповідати про те, які саме події призвели до гріха. Потрібно говорити про сам гріх. Важливо визнати і називати саме свої особисті гріхи – тобто не просто “образа, перелюб, блуд, брехня”, а безпосередньо як саме Ви цей гріх скоїли.

Нагадаємо, що на сповіді обов’язково каятися в таких смертних гріхах (скоєних свідомо та за згоди волі), як: участь у спіритичних сеансах, звернення до ворожок, магів і цілителів; богохульство; пропуск Святої Меси без поважної причини в неділю та приписані свята; причащання без …

Сповідь має бути повною. Не можна сповідувати спочатку одні гріхи, інші ж залишати на наступний раз. Ті гріхи, які той, хто кається, сповідував у попередні сповіді і які вже були йому відпущені, знову не називаються. І знову ж таки питання: один і той самий гріх – ми і каємося, ми його і повторюємо.

Отже, сповідатися треба конкретно, лаконічно, безжально щодо себе (своєї “старої людини”), нічого не приховуючи, не прикрашаючи, не применшуючи гріх.