Шви черепа На місці з’єднання луски скроневої кістки й нижнього краю тім’яної кістки утворюється лускатий шов. До зубчастих швів відносять вінцевий, сагітальний і ламбдовидний шви. Вінцевий шов утворюється з’єднанням тім’яних кісток і лобової кістки. З’єднання між собою двох тім’яних кісток утворює сагітальний шов.

Шви, які дають змогу рухатися Череп новонародженого складається з п’яти основних кісток: пари лобових, пари тім’яних і однієї потиличної. Ці кістки з’єднані фіброзними швами, які дають змогу кісткам рухатися одна відносно одної, що полегшує процеси пологів і росту головного мозку.

Шви – це смужки тканини, що зв’язують кістки черепа. Шви уможливлюють зростання черепа в міру того, як усередині черепа зростає головний мозок.

З’єднання кісток черепа. До зубчастих швів належать вінцевий шов (між лобовою і тім’яними кістками), сагітальний (по середній лінії між двома тім’яними кістками) і ламбдовідний (між потиличною і тім’яними кістками). У дорослих і особливо у людей похилого віку більшість швів окостеніває.