Отроцтво – це який період життя у православ’ї У церкві заведено вважати вік отрока або з 7-ми до 14 років. (За візантійським правом до 12 років). У отроцький період чоловічок починає усвідомлювати, що він особистість і осмислено ставитися до своїх вчинків.

Згадаймо, наприклад, що в Росії людину до 7 років іменували немовлям, до 14 – отроком, до 21 – юнаком, до 28 – змужнілим, до 35 – чоловіком, до 49 – середовим, до 56 – літнім, а далі старим і престарілим, тобто таким, що дожив до глибокої старості.

До 7 років дитина – немовля, з 7 до 14 років – отрок. Це і вказується скорочено перед повним ім’ям дитини при написанні записок.

Отрок, отроковиця – (у церковному вжитку) дитина віком від 7 до 14 років. Дітей до 7 років називають немовлятами.