Звідки є пішли слов’яни?

Більшість дослідників, ґрунтуючись на даних історичного мовознавства, письмових джерел та археології, вважають, що стародавні слов’яни проживали в лісовій і лісостеповій зоні Центральної та Східної Європи від річки Одер до Середнього Подніпров’я і прилеглого Полісся.

Імовірно, до слов’ян (або предків слов’ян) відносяться венеди, про яких, як про народ між сарматами і германцями, повідомляли автори пізньоримського часу (I-II століття). Алано-готський історик Йордан на основі відомого йому масиву даних вважав антів і скловенів вихідцями з венедів.

– А що говорять про слов’ян письмові джерела? – Дослідники вважають, що найдавніша назва слов’ян, зафіксована в письмових джерелах, – венеди. Мова про давньоримських авторів. Гай Пліній Старший у “Природничій історії” (77 рік нашої ери) “поміщає” венедів поруч із германцями та сарматами.

Східні слов’яни заселили Східну Європу, західні – поляки, чехи, словаки – Центральну. До західних слов’ян відносять також полабські племена, названі так за річкою Лаба, або Ельба: лютичів, ободритів, лужичан. У Середньовіччі вони жили на узбережжі Балтійського моря і контролювали всі торгові шляхи в регіоні.