Звідки у Баби Яги таке ім'я?

Етимологічний словник Макса Фасмера вказує, що ім'я Яги споріднено з прибалтійськими словами, що позначають досаду, роздратування, щось противне, а також давньо-ісландському ekki — «скорбота», «біль». А найповніше образ Баби-яги у 1930–40-ті роки досліджував радянський фольклорист Володимир Пропп.

Баба Jега; словенний. Jaga baba, Ježi baba) – персонаж слов'янської міфології та фольклору слов'янських народів. У різних місцевих традиціях ім'я БабиЯги може мати різні варіанти та розголоси: у білоруських та українських говорах Баба-Півдня і Баба-Язя, в російських – Баба-Ягабова, Єга-біха, Єгібініха, Яга-Ягінішна та подібні.

У слов'янській міфології Яга припадала дочкою Вію, володарю Серединного царства Наві, і мала «перепустку» у верхнє царство. Дівчина вічно залишалася молодою і не поступалася красою своїм сестрам Ладі і Девані.

Так, Бабаяга — це померлий предок, мрець, і нею часто лякали дітей. За іншими відомостями, Бабаяга у деяких слов'янських племен – жриця, яка керувала обрядом кремації мертвих. Образ БабиЯги бачиться таким, що належить відразу до двох світів – світу мертвих і світу живих.