Кого робили євнухами?

Євнухів підбирали і з синів страчених злочинців. За наявними даними, за останньої династії Цин на імператорський двір щорічно поставляли до 40 кастрованих хлопчиків. Для китайців це був один із найнадійніших способів отримати службу при дворі, а потім, можливо, опинитися біля кормила влади.

Вони були тонкими гурманами, отримували задоволення від музики й танців, любили слухати казки та спів солов’їв, вважаючись найбільш тонкими поціновувачами цього улюбленця гарему. Щоб заглушити тугу і заповнити “порожнечі тіла”, євнухи іноді використовували легкі дурманні засоби – кальяни з домішкою опію…

У Східній Римській імперії основним призначенням євнухів залишалося обслуговування візантійського імператора та імператриці в покоях Великого палацу. Завдяки безперешкодному доступу до імператора євнухи довгий час мали вплив і на державні справи; вірменин Нарсес прославився як полководець.

Оперували хлопчиків, у яких ще не почалося статеве дозрівання. Ідеальним віком вважали 8 років. Жертву прив’язували до столу, орган перетягували мотузкою і різали гострим лезом. Рану припікали розпеченим залізом або заливали смолою, у канал для виведення сечі вставляли бамбукову трубочку.