Коли наприкінці речення ставиться знак запитання?

Знак запитання (?) – розділовий знак, що ставиться зазвичай наприкінці речення для вираження запитання або сумніву. Зустрічається в друкованих книжках з XVI століття, проте для вираження запитання він закріплюється значно пізніше, лише у XVIII столітті.

Якщо підрядна частина складнопідрядного речення утворює непряме запитання, то наприкінці речення знак запитання зазвичай не ставлять: Я перервав промову Савельїна питанням, скільки в мене загалом грошей (П.); Корчагін неодноразово запитував мене, коли він може виписатися (Н. О.).

Знак запитання ставиться наприкінці безсполучникового складного речення, якщо його остання частина містить пряме запитання: Лежу і думаю, як ми виберемося з цієї халепи? Знак оклику ставиться наприкінці окличного (вимовленого з посиленою емоційністю) речення : Що за чудова людина твій батько!

У разі поєднання знаків запитання й оклику спочатку ставлять основний знак, що вказує на мету висловлення, – знак запитання, а потім – знак оклику як показник емоційного забарвлення висловлення: – Що ж стоїте-то?! – закричав він ще здалеку (Шукш.); – Ще треба?!