Коли з’явилися німці в Поволжі?

Німецькі колонії в Поволжі з’явилися в другій половині XVIII століття на порожніх землях Російської імперії. Важливу роль в організації цих колоній відіграла російська імператриця німецького походження Катерина II. Із 1764 до 1768 року німецькі колоністи заснували на лівому, луговому березі Волги (нім.

Поволзькі (волзькі) німці (нім. Wolgadeutsche) – один із народів, що сформувався в Росії на початку XX століття з нащадків переселенців переважно з німецьких держав, які розселилися на підставі маніфестів Катерини II в Нижньому Поволжі в 1760-ті роки й проживали там аж до 1941 року.

У 1830-ті роки заснували перші колонії на Волині. Після 1861 до 1890-х років прибули подальші поселяни. У 1914 році тут жило близько 200.000 німців. Німецькі іммігранти заснували в Російській імперії в період від 1764 до 1880 року десять німецьких поселень.

Інтернування німців під час Першої світової війни У 1915 р. в різні місцевості Росії (в основному в Поволжя і Сибір) були виселені німці з прифронтових губерній Росії (в основному з Польщі, Волині, смуги Азовського узбережжя).